+38(050) 778-05-94
Сучасний ринок конопель – це сукупність економічних відносин між різними суб’єктами господарювання та споживачами, які в підсумку формують попит на конопляну продукцію через який відбувається здійснення опосередкованого контролю над виробництвом товарів – його якістю, об’ємом та розповсюдженням.
Першоджерелом різноманіття всієї конопляної продукції є насіння та стебло рослини. Потенційні ринки конопляного зерна та волокна різноманітні: від продуктів харчування й будівництва до медичного застосування. У загальносвітовому масштабі Китай, Франція та Нідерланди є найбільшими виробниками конопляного волокна, тоді як Франція, Канада, Чилі, Україна, Іран є найбільшими виробниками конопляного товарного насіння.
Для ринку важливо мати «позитивний імідж» продукції, з чим в коноплярстві в певний час було достатньо складно. При цьому, користь від промислових конопель, при правильному її використанні, колосальна і починається вже на етапі вирощування, оскільки рослина здатна поглинати вуглекислий газ, який коренева система витягує під час зростання. Також не нехтуємо здатністю конопель розпушувати ґрунт і благотворно впливати на сівозміну, нижчу потребу в поживних речовинах, пестицидах, що в свою чергу є доброю ознакою для залучення конопель до органічного землеробства. Паралельно з цим не забуваємо, що рослина конопель добре проявляє себе на забруднених ґрунтах і завдяки процесу фіторемедіації може витягувати токсини з ґрунту. І це тільки ряд переваг, які має унікальна рослина, і при цьому, які не застосовуються повною мірою в сільськогосподарському виробництві.
Сучасний український ринок конопель, як і світовий ринок в загальному розумінні, вчиться використовувати унікальні переваги продукції коноплярства в своїх маркетингових стратегіях розвитку бізнесу, що і приносить успіх виробникам в таких вітчизняних галузях як:
– виробництво харчової продукції – олія, обрушене насіння та продукти їх комбінування – печиво, цукерки, халва, конопляне молоко, хліб, снеки, готові каші та багато іншого;
– виробництво будівельних матеріалів – від блоків та цегли, утеплювачів та мебельних панелей, до цілих будівельних комплексів;
– виробництво текстильних матеріалів – від шкарпеток, одягу й взуття, до грубих тканин подвійного застосування;
– виробництво косметичних засобів – мило, шампуні, гелі, креми для шкіри та лиця, регенеруючи засоби та інше.
Звичайно, що в кожному з напрямів вітчизняного виробництва продукції конопель працюють не так багато виробників, скільки могло б бути, маючи ми оптимально розвинуту нормативно-правову базу та мінімальну підтримку держави. Так, об’єм ринку виробників продукції харчового сегменту із залученням конопляної сировини не перевищує 50 підприємств, при цьому виробників які б дозволили собі в асортименті мати лише товари з конопель взагалі практично відсутні на ринку. В сегменті будівництва прослідковується близько 6 більш-менш значних виробників з певним «ім’ям», а в енергетичному секторі і того не буде, оскільки налагодити випуск значного об’єму паливних брикетів/гранул в сучасних реаліях достатньо складно, що пов’язано в першу чергу з незначним ринком сировини – костриці.
Костриця – це один з продуктів (на ряду з волокном) первинної переробки трести (стебел) промислових конопель. В Україні станом на період 2022 – 2023 років існує 7 заводів з первинної переробки трести конопель. Для порівняння в радянські часи кількість заводів первинної переробки була 36 підприємств при посівних площах від 30 до 95 тис. га в різні періоди. Якщо раніше заводи з первинної переробки знаходились від Львівської, Житомирської до Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей, то сьогодні це стаціонарні заводи в Сумській, Полтавській та Житомирській областях і дві мобільні лінії з переробки луб’яних культур, які є аналогами ліній декортекації волокна. При цьому слід зауважити, що ті об’єми посіву промислових конопель, які останні роки практикуються в Україні не завантажують сировиною всі наявні лінії первинної переробки, а тому і стрімкого розвитку переробної галузі ми не спостерігаємо. І це відбувається саме тому, що культура конопель вимагає комплексного підходу до процесів вирощування, збирання, переробки та споживання, оскільки всі ці процеси пов’язані між собою. Коли останніми десятиліттями промислове коноплярство знаходиться на рівні від 300 га (2009 р) до максимального рівня площ посіву близько 4 тис. га (2016 рік), то і повноцінно розраховувати на стрімкий розвиток суміжних галузей нажаль не доводиться.
При цьому слід зауважити, що потенціал для сталого розвитку галузі коноплярства в Україні є, і один з ключових факторів такого розвитку виступають наукові надбання науковців-коноплярів, які створили сортове різноманіття вітчизняної селекції промислових конопель, яким не можуть похвалитися багато країн світу, що займаються коноплями. Наші сорти промислових конопель задовольняють ряду ключових вимог, які висувають виробники до конопель як об’єкта культивування, одним з найважливіших серед яких є придатність до механізованого збирання. До речі, один з сортів промислових конопель максимально пристосований саме до механізованого збирання та має унікальні насіннєву спеціалізацію господарського використання – це сорт Миколайчик.
