+38(050) 778-05-94
Глобальні екологічні проблеми, які останнім часом набувають все більших обертів на планеті, зокрема стрімке зменшення запасів викопних ресурсів, демографічний вибух, за якого виникає необхідність забезпечення продуктами харчування та лікарськими засобами невпинно зростаючого населення, значне фізичне, хімічне та біологічне забруднення довкілля, зміна клімату (глобальне потепління), зумовили пошуки заміни традиційного на сьогодні промислового й аграрного виробництва на біотехнології, біопродукти та біопроцеси, тобто перехід на біоекономіку. Біоекономіка поєднує в собі власне економіку та екологію, що органічно доповнюють одна одну. Біоекономіка передбачає виробництво або збір біологічної маси, використання чи переробку і в результаті створення біопродуктів, екологічно безпечну утилізацію їх решток. Основною метою біоекономіки є забезпечення продовольчої безпеки і раціонального використання природних ресурсів з найменшою шкодою для довкілля і сталого розвитку. Наразі біоекономіка знаходиться в процесі свого тернистого становлення і потребує проведення широкого кола наукових досліджень, розробки нових технологій та впровадження інновацій, застосування принципово відмінних стратегій менеджменту, щоб досягти рівня конкурентоздатності отримуваних біопродуктів.
Одним з біологічних ресурсів, як частини біоекономіки, стовідсотково може бути біомаса промислових конопель (поряд з використанням волокна для виготовлення текстильних і кручених виробів, біокомпозитів, насіння – на харчові цілі, непсихотропних канабіноїдів – як лікарських засобів). Основні аргументи на користь використання біомаси саме цієї біоенергетичної культури наступні:
• промислові коноплі здатні вже за один вегетаційний період формувати значний урожай біомаси;
• стебла та волокно мають велику теплотворну здатність, для енергетичних цілей може використовуватися як уся рослина, так і продукти її переробки чи післяжнивні рештки;
• промислові коноплі поглинають велику кількість Карбону з атмосфери;
• культивуються як звичайна польова культура з добре обґрунтованими технологіями вирощування, збирання і перероблення, є добрим попередником у сівозмінах, поліпшують структуру ґрунту і захищають його від водної ерозії.
В Інституті луб’яних культур НААН вже тривалий час ведеться селекція зі створення сортів волокнистого і біоенергетичного напрямів господарського використання. На сьогодні лідируючі позиції займають неперевершені адаптовані до зональних умов вирощування сорти Глухівські 51 та Глухівські 85, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. У 2022 році отримано рекордну урожайність стебел (при вологості 19 %) сорту Глухівські 51 – 15,00 т/га (урожай загальної біомаси буде ще вищим!). І це в досліді з беззмінного вирощування конопель з 1931 року! Результат такої вражаючої урожайності – наслідок, по-перше, сприятливих гідротермічних умов (387 мм опадів за вегетаційний період, що на 70 мм вище середнього багаторічного показника, та середньодобової температури повітря 16°С на рівні норми), по-друге, достатня забезпеченість основними елементами неорганічного живлення в ґрунті й їх ефективне використання рослинами за даних погодних умов, по-третє, успішна реалізація особливостей генотипу сорту у фенотипі.
Заради одержання високого врожаю коноплепродукції запроваджуються різні агроприйоми вирощування, спрямовані на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин. Серед низки агроприйомів вирішальною умовою підвищення врожайності є науково обґрунтована системи живлення (удобрення). Для вирішення цього актуального питання, а також для розробки рекомендацій господарствам з невеликими посівними площами й обмеженими сівозмінами, в Інституті луб’яних культур НААН проводиться дослідження із беззмінного культивування промислових конопель на одному місці з урахуванням особливостей раціонального використання органічних і неорганічних добрив. Багаторічними дослідженнями було встановлено, що для формування високого врожаю конопель і їх високих якісних показників слід вносити досить високі дози добрив з оптимальним співвідношенням в них елементів живлення.
У 2022 році за беззмінного культивування за умови внесення 20, 40 і 80 т/га гною врожайність стебел конопель склала 10,83, 12,85 та 13,01 т/га відповідно. Застосування великої норми неорганічних добрив N200P100K240 (кг/га діючої речовини) дало змогу досягти урожайності стебел на рівні 10,12 т/га, загального волокна – 3,74 т/га (вміст – 37%), довгого волокна – 3,24 т/га (вихід – 32%); у випадку, якщо до зазначеної дози неорганічних добрив додали Ca і Mg, урожайність зросла на 0,82 т/га.
Також при застосуванні рекомендованої у виробництві «класичної» норми N120P90K90 коноплі сформували урожайність стебел 8,55 т/га (у конкурсному сортовипробуванні – 9,81 т/га), загального волокна – 3,25 т/га (вміст – 38%), довгого волокна – 2,99 т/га (вихід – 35%).
За умови застосування органо-мінеральних сумішей ефективність їх застосування була ще вищою: у варіанті з 20 т/га гною + N60P45K45 отримали урожайність стебел 11,04 т/га, загального волокна – 4,20 т/га (вміст – 38%), довгого волокна – 3,42 т/га (вихід – 31%), а у варіанті з 80 т/га гною + N60 – 15,00 т/га стебел, 5,55 т/га загального і 4,95 т/га довгого волокна. У останньому випадку навіть за умови одноразового внесення добрив п’ять років назад (у 2017 році), спостерігається їх післядія – урожайність стебел склала 12,00 т/га (табл. 1, 2).
Таким чином, існують всі агрономічні та селекційні передумови для використання промислових конопель в біоекономіці загалом та біоенергетиці зокрема.
Ганна Лайко, науковий співробітник ІЛК НААН