У медійному просторі поширюється думка, що цей законопроєкт на стосується Інституту луб’яних культур НААН та підприємств галузі коноплярства. Однак це не так, оскільки у документі вжито термінологію “промислові цілі”, які згідно з конвенцією ООН 1961 р. (ст.28) визначаються тільки як для одержання волокна та насіння. А це є сферою діяльності галузі коноплярства, яка займається вирощуванням конопель для одержання волокна й насіння. Саме Інститут луб’яних культур НААН здійснює науковий супровід коноплярства.
Інститут підтримує створення законодавчого поля для розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування на основі рослин конопель. Але ми наполягає на чіткому розмежуванні різних напрямів використання конопель — медичного і промислового й відповідному оформленні у відповідних статтях законопроєкту.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено: “законопроєктом пропонується суттєвий перегляд врегулювання питання законного контрольованого обігу промислових сортів рослин роду коноплі (Cannabis), яке відповідатиме міжнародно-правовим стандартам та сучасній світовій практиці”. Необхідно зазначити, що не враховано досвід законодавства Канади та Великобританії, де діяльність з промисловими коноплями виведена в окремі закони. Під час оформлення ліцензій ні якої мови не йдеться про отримання квот, а самі ліцензії оформлюються через електронний застосунок.