+38(050) 778-05-94
Відповідно до Указу Президента № 145/97 від 14.02.1997 р. у третю суботу травня відзначається професійне свято працівників науки — День науки, яке, в першу чергу, направлене на вшанування наукових традицій і досягнень, що слугують на користь людству. Разом з тим, суспільство покладає на неї й великі сподівання.
Державою створена потужна законодавча база функціонування науки (Закони України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, “Про інноваційну діяльність”, “Про наукові парки” та інші). У стратегії сталого розвитку України до 2030 р. науковим розробкам та їхньому впровадженню відводиться одна із ключових ролей. Аналіз ситуації у суспільстві свідчить, що наука в цілому втратила привілейований статус, а держава надає недостатню фінансову допомогу науковим установам. Тому останні вимушені реформуватись і направляти свою діяльність на забезпечення фінансової самодостатності. Ця сторона діяльності у законодавчому має суттєві прогалини.
Стосовно Інституту луб’яних культур, то його науково-практичний потенціал у сучасних реаліях має реалізуватись за багатовекторною схемою з користю як для власного розвитку, так і міста, регіону та держави в цілому.
Насамперед, це наукові розробки, унікальні знання та досвід, накопичені багатьма поколіннями науковців, які стануть доречними малим сільськогосподарським підприємствам при організації своєї діяльності з льоном-довгунцем та промисловими коноплями. Дані культури є традиційними для нашого регіону, тому можуть слугувати гарним підґрунтям сталого розвитку громад, оскільки мають широку сферу використання у багатьох галузях: від виробництва текстилю, целюлози, утеплювачів до пороху і сучасних композиційних матеріалів тощо.
На основі розроблених теоретичних основ селекції луб’яних культур науковцями створено і впроваджено у виробництво сучасні високопродуктивні сорти промислових конопель Глесія (2016 р.), який майже удвічі перевищує існуючі сорти за насіннєвою продуктивністю, Глухівські 51 (2017 р.) з підвищеною урожайністю волокна, Глухівські 85 (2019 р.) енергетичного напряму та Миколайчик (2019 р.) харчового напряму використання, а також високопродуктивний пізньостиглий сорт льону-довгунця Есмань (2016 р.). У Державному сортовипробуванні сільськогосподарських культур знаходяться сорти льону-довгунця з підвищеною насіннєвою продуктивністю Сіверський (2016 р.) і волокнистістю — Усівський (2017 р.) та сорти промислових конопель Артеміда (2019 р.) універсального напряму використання, Гармонія (2019 р.) з підвищеною насіннєвою продуктивністю і сорт з покращеними господарськими ознаками ВІК 2020 (2019 р.).
На вимогу сьогодення з метою зменшення витрат на придбання спеціалізованої техніки для потреб малих сільськогосподарських підприємств в інституті розроблені технології збирання луб’яних культур технікою загального призначення, а для організації первинної їхньої переробки безпосередньо у господарствах — перша вітчизняна промислова лінія механічної обробки луб’яних культур, що забезпечує отримання волокна з закостриченістю до 5,0 %.
З метою диверсифікації діяльності у рослинництві в інституті розроблені технології поглибленої переробки — одержання обрушеного насіння і олії та вироблення будівельних матеріалів зі структурних елементів стебел. Зокрема, розроблено як окремі технології переробки насіння конопель на олію першого холодного віджимання та обрушене насіння, так і комплексну технологічну схему переробки насіння конопель, що включає поєднання технологічних ланцюгів виробництва обрушеного насіння, олії, сипких конопляних продуктів, кормових гранул або паливних брикетів. Такий підхід забезпечує використання усіх складових переробки, підвищення її ефективності, зниження собівартості продукції та мінімізує відходи виробництва.
Інноваційний потенціал інституту включає теоретичні і практичні аспекти селекції, насінництва та агротехніки вирощування нових сортів, а також технологічні питання збирання й перероблення лляної та конопляної сировини. Завдяки такому підходу споживачу надається наукова продукція максимально адаптована до сучасних умов виробництва, оскільки агротехнічні розробки перевіряються технологічним ланцюгом переробки сировини, а технології збирання й перероблення розроблюються, виходячи з сортових і агротехнічних особливостей нового селекційного матеріалу. Це дозволяє випробовувати інновації ще на стадії розроблення, забезпечуючи оперативність досліджень. До створення сортів нового покоління залучаються технології in vitro та фітотрони. За їхньою допомогою розроблені способи розмноження льону-довгунця і промислових конопель з насіння з низькою схожістю та життєздатністю. Важливим підґрунтям для селекційних та агротехнічних досліджень стали створені в інституті Національні колекції льону і конопель, остання з яких є найбільшою у світі, унікальний багаторічний стаціонарний дослід вирощування конопель у монокультурі, закладений у 1931 році.
Міжнародне співробітництво є важливою запорукою успішної діяльності. Розробки інституту визнані світовою спільнотою. Сорт конопель ЮСО-31, що вже більше 30 років знаходиться у міжнародному виробництві, внесено до реєстрів сортів ЄС, Канади, Казахстану та інших країн. У міжнародній методиці оцінки нових сортів на стабільність і однорідність (Женева, 2012) він слугує еталоном за 6 ознаками. Сорт промислових конопель Гляна зареєстровано у Франції, Канаді, Казахстані, РФ, Уругваї, Польщі, а сорт Глесія з підвищеною насіннєвою продуктивністю (біля 2,5 т/га), що не має аналогів у світі, — в Італії.
Щорічно інститут приймає біля 20 зарубіжних делегацій.
Інститут луб’яних культур є регіональною науковою установою, яка опікується науковим супроводом галузей льонарства та коноплярства, а її розвиток у сучасних умовах не можливий без успішного розвитку регіону. У цьому контексті ми маємо знайти взаємовигідні проекти як для місцевого підприємництва, так й інституту. Зокрема, це може бути включення Глухівщини до туристичних маршрутів, які б знайомили з історією і традиціями краю та історією і науковими розробками інституту — єдиною установою у світі, яка вже майже 90 років досліджує коноплі. Вже стало фактом, що історія нашого краю знайшла відбиток у назвах сортів. Зокрема, зараз фермери США випробують наші нові сорти Глухівські 51 та Глухівські 85.
Важливим напрямом співробітництва є створення умов і підтримка підприємницької діяльності малого та середнього бізнесу, що побудована на комплексній переробці лляної та конопляної сировини. Це виробництво альтернативних видів палива, “здорових” продуктів харчування, імпортозаміщення бавовни вітчизняним волокном та інша діяльність, що принесе користь громаді.
У цьому співробітництві інститут може виступити як бізнес-партнер, генератор ідей та навчально-дорадчий центр підтримки підприємництва у льонарстві та коноплярстві.
Зміни у навколишньому середовищі, обумовлюють необхідність змін у внутрішньому середовищі — від особистого відношення людини до сталого розвитку трудових колективів, міста, регіону і т.д.
Інститут відкритий до співпраці та всебічного взаємовигідного партнерства для створення оптимальних умов сталого розвитку як окремих територій, так і суспільства в цілому. Зробимо оточуючий світ кращим, адже саме на це спрямована наука.
Зі святом колеги!
І.О.Маринченко, директор, Ю.В.Мохер, заступник директора з наукової роботи, Л.М.Жуплатова, вчений секретар