+38(050) 778-05-94
Одним з ключових елементів розвитку вітчизняного коноплярства виступає відродження значного сегменту текстильної промисловості, яка зможе задовольнити якісною сировиною підприємства з виробництва тканин та готової продукції (взуття, одяг, білизна тощо) і, відповідно, створити нові робочі місця. Але для цього виробники мають не тільки вирощувати коноплі і перейматися питаннями реалізації насіннєвої частини врожаю, а й впроваджувати переробку стеблової маси для одержання волокна.
Коноплярство України має славетну історію і завжди було традиційною галуззю сільського господарства країни, основним завданням якої здавна було одержання високоякісного конопляного волокна для забезпечення потреб саме текстильної промисловості.
Первинна переробка конопляної трести дозволяє одержувати волокно, застосування якого в текстильній промисловості достатньо широке – від канатів та парусини до сорочок і взуття. В минулому столітті до періоду заборони культивування рослини в 60—ті роки, конопляна тканина була надзвичайно широко поширена в текстильній промисловості економічно розвинених країн світу. Завдяки своїм характеристикам (міцності, антибактеріальності, антисептичності, здатності до теплової регуляції) вона користувалася величезною популярністю як у Європі, так і в країнах Америки. З неї шили пелюшки, постільну білизну, кухонне приладдя, одяг, взуття і т.д.
Одним з успішних стартапів з виробництва конопляного одягу була діяльність компанія Леві Страусса. Засновник компанії шив свої перші джинси з конопляної тканини, щоб задовольнити потреби каліфорнійських золотошукачів, які проводили весь день по коліно у воді. Єдина тканина, яка тривалий час зберігала міцність в досить екстремальних умовах Дикого Заходу і допомагала запобігати різного роду захворюванням, була саме конопляна тканина. Вже згодом стало відомо, що оскільки волокна не містять білкових сполук, тканина навіть захищена від нападу таких шкідників як моль. Вміст кисню запобігає утворенню анаеробних бактерій, а наявність масла допомагає зменшити грибкові захворювання шкіри. Тканина є м’яким антисептиком і добре підходить для алергіків. Крім того, тканина з конопель володіє охолоджуючим ефектом влітку, а взимку – навпаки, тримає тепло.
Сучасний ринок розширює межі застосування конопляного волокна, впроваджуючи його як замінника бавовни, сировини для виробництва целюлози та нетканих котонізованих матеріалів для мебельних, будівельних та дизайнерських потреб, а також в якості компонента для армування високоміцних матеріалів військового напрямку застосування.
На відміну від українського ринку, світовий ринок достатньо швидко реагує на зміну кон’юнктури та активно змінює свої стратегії розвитку. Так, аналітики вітчизняного ринку конопель звернули увагу, що представники американського конопляного ринку все більше цікавляться сортами промислових конопель волокнистого напряму. Вивчивши їх запити та проаналізувавши динаміку розвитку внутрішнього американського ринку можна побачити, що в США сформувався запит на продукцію з конопляного волокна. Ще в 2020 року американська целюлозно-паперова компанія Georgia-Pacific, яка базується в штаті Джорджія і вважається одним з найбільших виробників целюлози, паперу та похідної продукції, і канадська компанія, що виробляє натуральні неткані волокна, уклали угоди, що стосуються виробництва продукції з конопель та її реалізації на північноамериканському ринку. Співпраця компаній посприяла інвестуванню в конопляну галузь, актуальність якої зросла саме в сегменті виробництва волокна, а потенційна безвідходність у використанні всієї рослини привертає дедалі більшу увагу компаній із різних галузей виробництва. Розширення виробництва нетканої продукції із застосуванням конопляних волокон пов’язана в першу чергу з сучасними викликами та потребами суспільства – це і одноразові та фільтруючі маски, і серветки, а також паперова продукція медичного та побутового призначення.
Світова статистика вказує на безальтернативну актуальність виробництва натуральної нетканої продукції, ринок якої оцінюється вже у більше ніж 70 мільярдів доларів. Левова частина цього ринку припадає на синтетичні волокна та продукцію з них, а тому ринку натуральних волокно є куди розвиватися. Саме тому розвиток українського ринку луб’яних волокон сьогодні стає більш актуальний ніж декілька років тому, а сприяння в розвитку первинної та поглибленої переробки конопляного волокна повинно стати пріоритетом державної та інвестиційної підтримки для коноплевиробників.
Незначні площі посіву промислових конопель в Україні (до 4 тис. га. в 2016 році; близько 2 тис. га в 2022 році) та відсутність зрозумілої й адекватної вітчизняної нормативно-правової бази в галузі, значно стримують розвиток сегменту первинної та глибокої переробки волокна. Залишається актуальним питання забезпечення заводів з первинної переробки трести конопель якісною сировиною, що стимулює деяких переробників шукати шляхи кооперації з сільгоспвиробниками в питаннях вирощування конопель та збирання конопляної трести.
Підприємства з первинної переробки трести конопель станом на поточний рік знаходяться в північній (ТОВ «Лінен оф Десна» – Сумська область; ТОВ «ХЕМПІНЕС ЮКРЕЙН» – умовно мобільна лінія, знаходиться в Полтавській області; ВАТ «Лютеньский коноплезавод» ), західній (ТОВ «Hemp Bio Group» – мобільна лінія) та центральній частині країни (Пулинський льонозавод – Житомирська область; ТОВ «КАЛІПСО ХЕМП» – Чернігівська область; ТОВ ХЕМПТЕХНО – власник лінії українського виробництва на основі наукових розробок Інституту луб’яних культур), що вказує на певний вітчизняний потенціал та можливості для розвитку, успіх якого залежить від забезпечення галузі відповідними високопродуктивними сортами.
Одним з цікавих та перспективних сортів промислових конопель, який вже успішно застосовується для виробництва натурального волокна є сорт Глухівські 51.
Олег Примаков
