h_ua_den_izobretatela_ua

До Дня винахідника і раціоналізатора

Внесок Інституту луб’яних культур НААН в скарбницю інтелектуальної власності України

Щороку, в третю суботу вересня, відповідно до Указу президента від 16 серпня 1994 року, в Україні відзначають День винахідника і раціоналізатора. Це свято об`єднує людей, які наділені рідким даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити кордони звичного, вийти за рамки стереотипу.
Винахідники Інституту луб’яних культур НААН зробили значний внесок в скарбницю інтелектуальної власності України, серед яких немало інноваційних досягнень світового рівня. Це машини та способи для збирання і переробки луб’яних культур, прилади та способи для визначення фізико-механічних властивостей лубоволокнистої сировини, способи селекції конопель та льону-довгунця. За всю історію свого існування Інститут луб’яних культур НААН отримав понад 140 патентів на винаходи та корисні моделі.

Основним напрямком винахідницької діяльності інституту, завжди було створення машин для збирання та переробки луб’яних культур. Серед винахідників, що залишили найбільш вагомий спадок, слід відмітити Шапошнікова В.І., Толлочка Я.М., Гончарова Г.І., Котюхова П.В., Нечипоренка І.Л., Руднікова М.В., Буянова В.І., Горшкова А.П., Головія В.С., В.В. Решетила, С.С. Воловика, Дзюбу Ф.С., Власенка Ю.І., Гридякіна В.О. Саме їм належать інноваційні ідеї, що було втілено у коноплезбиральних комбайнах, коноплежниварках, коноплепідбирачах, коноплемолотарках, тіпальних агрегатах та в інших сільськогосподарських та переробних машинах, які забезпечували функціонування потужної галузі коноплярства колишнього СРСР.

Свого часу держава гідно оцінила наших винахідників. Так у 1950 році за розробку коноплемолотарок МК-1,5 та МКС-1,5 їх автори – Воловик С.С. , Гончаров Г.І. та Котюхов П.В. удостоєні звання «Лауреат Державної премії СРСР».
Але робота винахідників інституту не обмежувалась тільки розробкою машин для галузі коноплярства. На початку 60-х років минулого століття урядом колишнього СРСР перед інститутом було поставлено нетипове завдання – створити комбайн для збирання цукрової тростини на замовлення Республіки Куба. Відділ механізації інституту, який завжди був основним генератором інноваційних ідей, блискуче виконав це завдання. Декілька тисяч комбайнів марки КСТ-1, розроблених нашими винахідниками, протягом 1964-1966 рр. серійно випускались й постачались на острів Куба.

Окремо слід відмітити винахідників, що використали свій творчий потенціал на розробку методів оцінки лубоволокнистої сировини. Талановиті вчені Пашин Є.Л. та Гілязетдінов Р.Н. є авторами багатьох методів, що використовуються до теперішнього часу в сфері стандартизації лубоволокнистої сировини.
Одним з останніх вагомих досягнень винахідників Інституту луб’яних культур НААН є лінія переробки луб’яних культур (автори Гілязетдінов Р.Н., Коропченко С.П., Лук’яненко П.В., Довгополий О.М., Рябченко О.П., Москаленко Б.І., Петраченко Д.О., Харьков В.І.). Результати випробувань дослідно-промислового зразка лінії підтвердили закладені техніко-технологічні показники лінії за продуктивністю, якістю отримуваного волокна та надійністю технологічного процесу. Випуск дослідно-промислового зразка лінії є першим практичним кроком у створенні вітчизняних машин для переробки луб’яних культур, що сприятиме відродженню галузей льонарства та коноплярства України.
Також в останні роки винахідниками Петраченком Д.О. та Коропченком С.П. винайдено інноваційний спосіб одержання обрушеного насіння конопель. Головієм О.В. розроблено прилад для визначення лінійної щільності довгого волокна льону та конопель, прилад для вимірювання довжини тіпаного лляного волокна, відбірник проб лляної трести з рулонів, прилади для вимірювання діаметру стебел льону-довгунця та конопель, прилад для вимірювання маси стебел індивідуальних рослин льону-довгунця та отриманого з них волокна, прилад для визначення вмісту олії в насінині конопель.

Селекціонери Інституту луб’яних культур НААН, яким по праву належить світове лідерство у створенні безнаркотичних сортів конопель, також приймають активну участь у винахідницькій діяльності. Лайко І.М., Вировець В.Г., Горшкова Л.М., Міщенко С.В., Кириченко Г.І., Мигаль М.Д., Ситник В.П., Щербань І.І. є авторами унікальних способів, що використовуються в селекційному процесі. Це способи оцінки рослин конопель на наявність канабіноїдів, способи підвищення сортової типовості конопель, способи створення гібридного селекційного матеріалу, способи визначення посухостійкості, способи одержання калусної тканини, способи створення синтетичних популяцій конопель та інші.

О.В. Головій, науковий співробітник відділу НДПІВМІ
Інституту луб’яних культур НААН

Cart Item Removed. Undo
  • No products in the cart.
Інститут луб'яних культур